Січові Стрільці

І ось знову прийшлось донці допомагати писати реферат про Українських Січових Стрільців. Тож кому потрібно коротко для дітей - ловіть матеріал...

1914 року у Львові створено добровольчий легіон «Українські січові стрільці» (скорочено УСС) - військові формування в складі армії Австро-Угорської імперії, за національною ознакою з українців.

В основі УСС лежали галицькі організації в Австро-Угорщині «Сокіл», «Пласт» - які навчали українську молодь військовій справі. Головним отаманом УССів було обрано доктора Володимира Старосольського.

Після короткого вишколу (тренувань) на Закарпатті, сотні УССів було вислано на фронт, у Карпати. Узимку 1914–1915 років сотні Січових Стрільців боронили карпатські переходи.

Вже в 1915–1917 рр. Українські січові стрільці виявили героїзм у битвах із частинами російської армії на горі Маківка в Карпатах, під Галичем, Бережанами і під час Брусиловського прориву, поблизу містечка Козова.

Великих втрат легіон УСС зазнав на початку липня 1917 року в бою під Конюхами,  коли в полон потрапив майже весь легіон УСС. Від полону врятувалося близько 400 старшин і стрільців.

Після розпаду Австро-Угорської імперії УСС склали кістяк Галицької армії, яка захищала від поляків проголошену Західно-Українську Народну Республіку. Під час боїв за Львів легіон УСС прибув до Львова лише 3 листопада і вже не зміг змінити бойової ситуації в місті.

У листопаді 1917 року під керівництвом Євгена Коновальця з австро-угорських січових стрільців, які були в російському полоні, в Києві був сформований Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців, який поклав початок цілій низці найбільш боєздатних військових формувань армії УНР, іменованих також «січовими стрільцями»

На фото група січових стрільців із Залізної бригади, що виконувала функції національної гвардії Української Центральної Ради (УЦР). Фотографія 1918 року