Сава Кононович
Після страти гетьмана Сулими й придушення козацького повстання гетьманом реєстрових козаків було обрано Василя Томиленка. Але невдовзі повстання спалахнуло знов. Почалися переговори між козаками та урядом, де посередником був шанований обома сторонами київський воєвода Адам Кисіль. Та час минав, а ніяких змін не відбувалося, грошей козакам не сплачували. Влітку 1635 року на р. Росаві козаки скликали “вальну” раду. Кисіль на цій раді знов умовив козаків трохи почекати й послати до сейму своїх послів. Та це нічого не змінило: польський уряд звинуватив козаків у анархії та впертості.
| Народився | невід. |
|---|---|
| Помер | жовтень 1637 Чигирин / Боровиця страчений |
| Громадянство | Польща |
| Національність | москаль або татарин |
| Проживання | Річ Посполита |
| Діяльність | отаман, гетьман |
| Титул | шляхтич |
| Звання | полковник переяславський старший Війська Запорозького |
Нова рада скинула Томиленка й гетьманом було обрано переяславського полковника Саву Кононовича, що походив з литовської родини Кононовичів- Семеновичів.
Сава Кононович був прихильником поляків. Коронний гетьман Конецьпольсьий казав про Саву, що він чоловік добрий, спокійний та й до того ж — шляхетний лицар.
Запорожці були невдоволені обранням Кононовича, бо не хотіли підкорятися королеві й додержуватися його політики щодо турків та татар. Ватажок запорожців Павло Бут, відомий також як Гудзан чи Павлюк, рушив із Запорожжя, став кошем коло Крилова та послав до Переяслава, де була резиденція Кононовича, загін чигиринського полковника Карпа Скидана. Козаки несподівано вночі увійшли до Переяслава, схопили Кононовича і у кайданах привезли до Крилова, де було зібрано велику раду. На раді Саві Кононовичу було висунуте звинувачення “у злочинстві проти козацтва і рідного краю”. Конецьпольський зажадав, щоб Саву Кононовича було звільнено. Але Павло Бут на це відповів так: “Бог свідком, що якби той наказ... поспів на час, зостався би він живий, але тепер не можемо нічого зробити, бо ми вже його скарали: на тих їхніх погрозах і оббріхуваннях не можна було стримати війська”.
герб Кононовича
Родина Кононовичів належала до старовинного польського гербу “Радван”. Цей герб мав на червоному полі золоту хоругву з трьома полями й френдзелями знизу з золотим кавалерським хрестом над нею. У клейноді було три страусиних пір'їни. З кінця XVI ст. родина Кононовичів отримала за якісь заслуги власний герб “Кононович”, що був відміною “Радвана”. Цей герб мав на червоному полі щита срібну хоругву з кавалерським хрестом, що вінчав її, але хоругва мала два кінця (поля) замість трьох у “Радвані” (тобто утворювала фігуру на зразок літери П), а під хоругвою було розміщено срібну 6- променеву зірку. У клейноді були три павині пір'їни.
Насправді, Саву Кононовича було розстріляно зараз після закінчення ради. Конецьпольський прохав короля суворо покарати козаків, але король не погодився на енергійні заходи. Так сваволя та бійка за булаву, як це вже не раз було і ще не раз потім буде, укотре віддалили час єднання українського народу задля втілення національної мети — створення суверенної держави.
